Інформація про контрагента в реальному часі

  1. Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення)

    Припинення юридичної особи – це завершення її існування як самостійного суб‘єкта права. Внаслідок припинення юридична особа зникає зовсім або видозмінюється. Припинення юридичної особи згідно ст. 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – ЦК) може відбуватися двома способами:

    • ліквідація – коли внаслідок припинення у юридичної особи немає правонаступників;
    • реорганізація – спосіб припинення з правонаступництвом прав та обов‘язків реорганізованої юридичної особи.

    Реорганізація відбувається наступними способами:

    1. перетворення – до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов’язки колишнього підприємства. Перетворення відбувається, зокрема, під час зміни організаційно-правової форми.
    2. злиття – на базі декількох підприємств утворюється одне і усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття.
    3. приєднання — до підприємства, яке приєднало, переходять усі майнові права та обов’язки приєднаного підприємства.
    4. поділ – на базі одного підприємства утворюється декілька нових, до яких за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові права і обов’язки реорганізованого підприємства.

    Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади (ч. 1 ст. 106 ЦК).

    Відповідно до положень ст.105 ЦК учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

    Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

    Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

    До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

    Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

    Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

    Пунктом 26 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV, в редакції Закону № 835-VIII від 26.11.2015 визначено, що дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог – є відомостями про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

    Статтею 107 ЦК визначено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов’язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов’язання, або забезпечення виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом.

    Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

    Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Заявити письмово про свої вимоги до юридичної особи, що припиняється в результаті реорганізації, у строк, який зазначено у повідомленні про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 ЦК).

    (Таку заяву разом з підтверджуючими документами слід вручити під розписку або ж надіслати цінним листом з описом вкладення)

    Зразок заяви про грошові вимоги до юридичної особи, що припиняється в результаті реорганізації можна переглянути тут.

    1. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог Кредитора або ухилення від їх розгляду Кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ч. 3 ст. 112 ЦК).

    (Враховуючи норму ч. 6 ст. 105 ЦК України право Кредитора на звернення до суду виникає на тридцять перший день з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги Кредитора).

    При цьому, згідно роз’яснення п. 13 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» — за змістом статей 111, 112 ЦК України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 ЦК України йдеться про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії. Такі спори підвідомчі господарським судам.

    Зразок позову про зобов’язання включити до передавального акту (розподільчого балансу) грошові вимоги можна переглянути тут.

  2. Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації

    Припинення юридичної особи – це завершення її існування як самостійного суб‘єкта права. Внаслідок припинення юридична особа зникає зовсім або видозмінюється. Припинення юридичної особи згідно ст. 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – ЦК) може відбуватися двома способами:

    • ліквідація – коли внаслідок припинення у юридичної особи немає правонаступників;
    • реорганізація – спосіб припинення з правонаступництвом прав та обов‘язків реорганізованої юридичної особи.

    Внаслідок ліквідації замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном (у тому числі правами та обов’язками).

    Відповідно до положень ст.105 ЦК учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

    Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

    Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

    До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

    Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

    Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

    У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

    1. у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
    2. у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
    3. у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
    4. у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

    Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги (ч. 1 ст. 112 ЦК).

    Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 112 ЦК вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

    Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Заявити письмово про свої вимоги до юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, у строк, який зазначено у повідомленні про рішення щодо припинення юридичної особи.

    (Таку заяву разом з підтверджуючими документами слід вручити під розписку або ж надіслати цінним листом з описом вкладення)

    Зразок заяви про грошові вимоги кредитора можна переглянути тут.

    1. У разі не визнання ліквідаційною комісією вимог Кредитора, Кредитор має право у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог звернутися до суду з позовом про визнання його вимог.

    При цьому, згідно роз’яснення п. 13 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» — за змістом статей 111, 112 ЦК ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 ЦК йдеться про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії. Такі спори підвідомчі господарським судам.

    Зразок позову про визнання вимог можна переглянути тут.

    1. У разі ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимог Кредитора, Кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

    При цьому, згідно роз’яснення п. 13 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» — за змістом статей 111, 112 ЦК ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 ЦК йдеться про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії. Такі спори підвідомчі господарським судам.

    Зразок позову про визнання вимог можна переглянути тут.

  3. Оголошення про порушення справи про банкрутство

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

    Згідно ч. 10 ст. 16 Закону про банкрутство з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

    Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

    Кредитор — юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори — кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори — кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори — кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (ст. 1 Закону про банкрутство).

    Відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

    Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

    Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

    Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

    Забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

    Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

    Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

    Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

    Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

    Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до Боржника, а також документи, що їх підтверджують.

    Заява кредитора має містити:

    • найменування господарського суду, до якого подається заява;
    • ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
    • ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
    • розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
    • виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;
    • відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
    • перелік документів, які додаються до заяви.

    До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

    Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

    Зразок заяви про грошові вимоги до боржника можна переглянути тут.

    1. Через 5 днів після подання заяви з вимогами до Боржникаперевірити чи не винесено ухвалу щодо усунення недоліків у заяві Кредитора. При необхідності – усунути недоліки.
    1. У разі повернення судом заяви: якщо заяву повернуто до спливу 30-денного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство – подати повторно та/або оскаржити ухвалу про повернення заяви, якщо після – оскаржити ухвалу про повернення заяви.
    1. Через 40 днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутствоу разі відсутності відповіді розпорядника майна щодо визнання вимог Кредитора – надіслати запит розпоряднику майна / ознайомитися зі справою з метою з’ясування чи визнав такі вимоги розпорядник майна. (Суд може відмовити в ознайомленні зі справою до визнання вимог Кредитора).
    1. У разі часткового чи повного відхилення розпорядником майна вимог Кредитора – підготувати заперечення (заперечення будуть розглядатися в попередньому засіданні; доцільність подання такого заперечення до попереднього засідання розглядати в кожному окремому випадку).
    1. У разі визнання Боржником чи господарським судом вимог Кредитора – отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних Боржником та розпорядником майна; при необхідності — подати розпоряднику майна, Боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
    1. Взяти участь у попередньому засіданні господарського суду.

    Слід пам’ятати, що згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

    Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

    Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

    Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

    Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю (це правило поширюється і на фізичних осіб – підприємців).

    Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов’язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

    Зразок довіреності від імені юридичної особи можна переглянути тут.

    1. У разі невизнання судом вимог Кредитора – оскаржити ухвалу попереднього засідання.
  4. Повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

    Порядок санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство врегульовано ст. 6 Закону про банкрутство.

    Ініціювати процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство мають право боржник або кредитор.

    Згода між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути досягнута як до, так і після виникнення заборгованості боржника.

    Санацію боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути передбачено правочином (договором), на підставі якого виникло грошове зобов’язання боржника.

    Процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути введено за наявності:

    відповідної письмової згоди власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника;

    відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку;

    плану санації, який повинен бути письмово погоджений усіма забезпеченими кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.

    Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.

    План санації може передбачити поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів. Умовами плану санації може встановлюватися різний порядок задоволення вимог для кредиторів різних категорій.

    Умови плану санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюються на вимоги всіх кредиторів, що виникли до затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

    План санації може передбачати призначення керуючого санацією. Порядок призначення, повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.

    Боржник або представник кредиторів, уповноважений загальними зборами кредиторів, протягом п’яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство повинен подати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його затвердження.

    До заяви про затвердження такого плану санації додаються:

    • план санації;
    • протокол засідання загальних зборів кредиторів, на якому було прийнято рішення про схвалення плану санації;
    • список кредиторів із зазначенням їх найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;
    • письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.

    За подання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство справляється судовий збір.

    Протягом п’яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду, в якій зазначаються час та місце проведення судового засідання. Копія ухвали надсилається боржнику та всім кредиторам, зазначеним у заяві.

    Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство оскарженню не підлягає.

    Повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство публікується на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, а також дату першого судового засідання у справі.

    Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство протягом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду.

    Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, навіть якщо на засіданні загальних зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації.

    Строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації.

    Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів.

    Протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

    Положення про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство затверджується Вищим господарським судом України.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Взяти участь у судовому засіданні, що проводиться за результатами розгляду заяви про затвердження плану санації. Кредитор має право висловити в судовому засіданні свої заперечення щодо плану санації, навіть якщо на засіданні загальних зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації (ч. 8 ст. 6 Закону про банкрутство).

    Слід пам’ятати, що згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

    Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

    Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

    Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

    Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю (це правило поширюється і на фізичних осіб – підприємців).

    Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов’язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

    Зразок довіреності від імені юридичної особи можна переглянути тут.

    1. Якщо Кредитор зацікавлений у тому, щоб суд виніс ухвалу про відмову в затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, йому слід переконати суд, що:

    при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;

    в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Законом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації (в цьому разі Кредитор не повинен на зборах кредиторів брати участь в голосуванні або ж голосувати проти схвалення плану санації);

    відсутнє письмове погодження плану санації усіма забезпеченими кредиторами;

    боржником були надані недостовірні дані щодо кредиторської заборгованості.

    1. За необхідності – оскаржити ухвалу суду про затвердження плану санації Боржника.

    Негативні наслідки для Кредитора введення досудової санації, ініційованої Боржником/третьою особою:

    • введення мораторію на задоволення вимог до Боржника (діє протягом усього строку санації), що відстрочить / унеможливить виконання зобов’язань Боржника перед Кредитором;
    • неможливість ініціювати справу про банкрутство;
    • призначення керівником санації нелояльної до Кредитора особи;
    • ухвалення плану санації Боржника з невигідними Кредитору умовами.
  5. Повідомлення про введення процедури санації

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

    Відповідно до ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців. Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке повідомлення містить характеристики і тип виробництва боржника, суми кредиторської заборгованості, строк подачі заявок інвесторами, який не може перевищувати двох місяців, тощо.

    Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією — фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника.

    Керуючий санацією зобов’язаний:

    • прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації;
    • відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;
    • розробити та подати до суду у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів;
    • забезпечити ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності;
    • здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність;
    • розглядати вимоги кредиторів щодо зобов’язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації;
    • заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов’язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство.

    Дії (бездіяльність) керуючого санацією можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушені такими діями (бездіяльністю).

    Згідно ст. 29 Закону про банкрутство протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов’язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника. У разі наявності інвесторів план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами. Інвестор — особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.

    Інвестор має право:

    • брати участь в обговоренні плану санації;
    • брати участь у судових засіданнях під час процедури санації;
    • знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника;
    • оскаржувати судові рішення, прийняті під час процедури санації.

    Алгоритм дій Кредитора:

    Алгоритм дій Кредитора повинен розроблятися в кожному випадку окремо, в залежності, зокрема, від цілей Кредитора, факту включення Кредитора до складу комітету кредиторів тощо.

    Загальні рекомендації:

    1. В разі бажання виступити інвестором – подати заявку, у строк, встановлений в повідомленні про введення процедури санації (не може перевищувати двох місяців, ч. 4 ст. 28 Закону про банкрутство).

    Зразок заяви про згоду виступити інвестором боржника можна переглянути тут.

    1. Заявити вимоги щодо зобов’язань Боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації.
    1. Якщо керуючим санацією прийнято рішення про відмову від виконання правочину, укладеного з Кредитором, на підставі ч. 10 ст. 28 Закону про банкрутство, — в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією подати в процедурі провадження у справі про банкрутство заяву про відшкодування збитків, які виникли через відмову від виконання договору.
    1. У разі порушення Боржником умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації з Кредитором, — подати відповідну заяву в процедурі провадження у справі про банкрутство: під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло через проведення процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство (ч. 11 ст. 28 Закону про банкрутство).
    1. Якщо Кредитор є забезпеченим кредитором, розглянути доцільність заперечення проти погодження плану санації. В такому випадку, інші забезпечені кредитори/інші кредитори (якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти погодження плану санації) можуть прийняти одне з таких рішень:
    • про виділ забезпечених речей із майна Боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;
    • про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів (ст. 30 Закону про банкрутство).
    1. Взяти участь у судових засіданнях у справі про банкрутство.

    Слід пам’ятати, що згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

    Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

    Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

    Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

    Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю (це правило поширюється і на фізичних осіб – підприємців).

    Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов’язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

    Зразок довіреності від імені юридичної особи можна переглянути тут.

    1. За необхідності – оскаржити ухвалу суду про введення процедури санації, призначення керуючого санацією, інші ухвали суду, дії (бездіяльність) керуючого санацією.
  6. Оголошення про проведення загальних зборів кредиторів

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Статтею 6 Закону про банкрутство визначено, що боржник або кредитор мають право ініціювати процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

    Процедуру санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може бути введено за наявності:

    • відповідної письмової згоди власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника;
    • відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку;
    • плану санації, який повинен бути письмово погоджений усіма забезпеченими кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.
    • Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.

    Загальні збори кредиторів скликаються боржником шляхом письмового повідомлення усіх кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.

    Боржник повинен розмістити оголошення про проведення загальних зборів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.

    Порядок проведення зборів кредиторів визначається Положенням про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство.

    Положення про порядок проведення санації до порушення провадження у справі про банкрутство затверджується Вищим господарським судом України.

    Боржник або представник кредиторів, уповноважений загальними зборами кредиторів, протягом п’яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство повинен подати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його затвердження.

    До заяви про затвердження такого плану санації додаються:

    • план санації;
    • протокол засідання загальних зборів кредиторів, на якому було прийнято рішення про схвалення плану санації;
    • список кредиторів із зазначенням їх найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;
    • письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.

    Строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації. Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів.

    Протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Якщо досудова санація невигідна для Кредитора:
    • не надавати згоду на введення процедури досудової санації (у разі, якщо не буде отримано згоду 50% кредиторів Боржника – така процедура не може бути застосована);
    • не погоджувати план санації (якщо Кредитор є забезпеченим кредитором, відсутність погодження плану санації забезпеченим кредитором може бути підставою для відмови в введенні досудової санації.
    1. Взяти участь у загальних зборах кредиторів. Для участі у зборах кредиторів представникам необхідно мати при собі документи, що підтверджують особу та повноваження.

    Слід пам’ятати, що згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

    Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

    Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

    Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

    Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю (це правило поширюється і на фізичних осіб – підприємців).

    Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов’язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

    Зразок довіреності від імені юридичної особи можна переглянути тут.

    1. Пропонувати вигідні Кредитору умови санації, в т.ч. щодо призначення керуючого санацією).
    1. При винесенні на розгляд зборів кредиторів невигідного Кредитору плану санації голосувати проти/не брати участь в голосуванні та подати письмові заперечення на ім’я Боржника та представника кредиторів, уповноваженого загальними зборами кредиторів на подання до господарського суду заяви про затвердження плану санації.
    1. Взяти участь у судовому засіданні щодо розгляду заяви про затвердження плану санації. Кредитор має право висловити в судовому засіданні свої заперечення щодо плану санації, навіть якщо на засіданні загальних зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації (ч. 8 ст. 6 Закону про банкрутство)
    1. Якщо Кредитор зацікавлений у тому, щоб суд виніс ухвалу про відмову в затвердженні плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, йому слід переконати суд, що:
    • при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;
    • в разі ліквідації Боржника у порядку, визначеному цим Законом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації (в цьому разі Кредитор не повинен на зборах кредиторів брати участь в голосуванні або ж голосувати проти схвалення плану санації);
    • відсутнє письмове погодження плану санації усіма забезпеченими кредиторами;
    • Боржником були надані недостовірні дані щодо кредиторської заборгованості.
    1. За необхідності – оскаржити ухвалу суду про затвердження плану санації Боржника.

    Негативні наслідки для Кредитора введення досудової санації, ініційованої Боржником/третьою особою:

    • введення мораторію на задоволення вимог до Боржника (діє протягом усього строку санації), що відстрочить / унеможливить виконання зобов’язань Боржника перед Кредитором;
    • неможливість ініціювати справу про банкрутство;
    • призначення керівником санації нелояльної до Кредитора особи;
    • ухвалення плану санації Боржника з невигідними Кредитору умовами.
  7. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Банкрут — боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.

    Статтею 38 Закону про банкрутство визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

    • господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
    • строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
    • у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
    • припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
    • відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
    • продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
    • скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
    • вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;
    • виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

    З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

    Повідомлення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити:

    • найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом;
    • найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство;
    • дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
    • відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, а також документи, що їх підтверджують.

    Зразок заяви про грошові вимоги до боржника, визнаного банкрутом, можна переглянути тут.

  8. Повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з визнанням мирової угоди недійсною або її розірвання

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про& банкрутство).

    Відповідно до ст. 82 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» учасники провадження у справі про банкрутство, а також інші особи, права і законні інтереси яких порушені або можуть бути порушені мировою угодою, мають право оскаржити ухвалу про припинення провадження у справі у зв’язку із затвердженням мирової угоди.

    За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною в межах провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених цивільним законодавством.

    Із таких заяв справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.

    Визнання мирової угоди недійсною чи розірвання мирової угоди є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала.

    Вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.

    Повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство боржника офіційно оприлюднюється в порядку, встановленому цим Законом.

    Мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство.

    Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.

    У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та/або розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

    У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред’явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Взяти участь у судовому засіданні, дата, час та місце якого значиться у повідомленні. Для участі у судовому засіданні представникам необхідно мати при собі документи, що підтверджують особу та повноваження.

    Слід пам’ятати, що згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

    Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

    Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

    Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

    Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю (це правило поширюється і на фізичних осіб – підприємців).

    Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов’язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

    Зразок довіреності від імені юридичної особи можна переглянути тут.

  9. Оголошення про проведення аукціону з продажу майна

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Основні правила продажу майна в провадженні у справі про банкрутство визначено в розділі IV Закону про банкрутство.

    Частинами 1, 4, 7, 8 ст. 49 Закону про банкрутство унормовано, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

    Суб’єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

    Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.

    Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

    Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

    Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ст. 50 Закону про банкрутство)

    Відповідно до ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

    Згідно ст.ст. 58-59 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів — також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.

    Оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про:

    • майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження;
    • час та місце проведення аукціону (для електронних торгів — веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);
    • початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;
    • розмір та порядок внесення гарантійного внеску;
    • можливість надання переможцю податкової накладної;
    • продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);
    • порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах;
    • порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред’являються учасникам, до їх оформлення;
    • порядок і критерії виявлення переможця торгів;
    • строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі;
    • організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв’язку);
    • спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.
    • В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

    Вимоги до заяви на участь в аукціоні встановлено ст. 60 Закону про банкрутство. Так, заява на участь в аукціоні складається в довільній формі державною мовою і повинна містити зазначені в повідомленні про проведення аукціону такі відомості:

    • найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи);
    • прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи);
    • номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника.
    • Заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.

    До заяви на участь в аукціоні повинні додаватися копії таких документів:

    • документа, що підтверджує повноваження особи на здійснення дій від імені заявника;
    • документа про сплату гарантійного внеску.

    Подана організаторові аукціону заява на участь в аукціоні підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні із зазначенням порядкового номера, дати і точного часу її подання. Підтвердження реєстрації поданої заяви на участь в аукціоні надсилається на вказану в ній адресу електронної пошти заявника. Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити конфіденційність відомостей, що містяться в поданих заявах на участь в аукціоні. Заявник має право змінити або відкликати свою заяву на участь в аукціоні у будь-який час до закінчення строку подання заяв на участь в аукціоні.

    Слід пам’ятати, що згідно ст. 55 Закону про банкрутство аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:

    • відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;
    • коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);
    • несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.

    Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.

    Результати аукціону анулюються організатором у п’ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

    Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено до господарського суду.

    Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

    Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

    Процедура провадження у справі про банкрутство – це судова процедура, яка здійснюється під контролем господарського суду. Тож ч. 3 ст. 55 Закону необхідно застосовувати разом з іншими положеннями Закону, зокрема тими, якими передбачено, що усі майнові спори з вимогами до боржника, спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником вирішує господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ст. 10 Закону). Також слід враховувати, що концентрація усіх майнових спорів щодо боржника – це одна із новел Закону, яка покликана забезпечити швидкий розгляд в межах одного провадження у справі про банкрутство різного роду скарг та суперечок, аби надати інструмент для реалізації такого завдання реформи, як скорочення строків процедур банкрутства.

    Відтак, з огляду на ідеологію Закону та його спрямованість, положення норми ч.3 ст. 55 слід тлумачити таким чином, що питання про визнання результатів аукціону недійсними повинно розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство.

    При цьому слід мати на увазі, що визнання договору недійсним ще не означає автоматично, що покупець не набув права власності на майно і повинен повернути його. Необхідно враховувати положення ст.ст. 330, 388 ЦК, які захищають добросовісного набувача.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. З метою участі максимальної кількості учасників аукціону, забезпечити поширення інформації про продаж майна банкрута серед потенційних покупців.
    2. Може прийняти участь в аукціоні особисто.

    Зразок заяви на участь в аукціоні можна переглянути тут.

    3.Кредитор може придбати право вимоги до свого контрагента за привабливою ціною.

    4. Перевірити, чи дотримались суб’єкти аукціону вимог законодавства щодо порядку продажу майна. У випадку допущення порушень порядку продажу майна, кредитор може звернутися з позовом про визнання недійсними результатів аукціону.

    Зразок позову про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу можна переглянути тут.

  10. Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Основні правила продажу майна в провадженні у справі про банкрутство визначено в розділі IV Закону про банкрутство.

    Частинами 1, 4, 7, 8 ст. 49 Закону про банкрутство унормовано, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

    Суб’єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

    Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.

    Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

    Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

    Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ст. 50 Закону про банкрутство)

    Відповідно до ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

    Організатор аукціону опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів (ч. 5 ст. 51 Закону про банкрутство)

    Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

    Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

    Процедура провадження у справі про банкрутство – це судова процедура, яка здійснюється під контролем господарського суду. Тож ч. 3 ст. 55 Закону необхідно застосовувати разом з іншими положеннями Закону, зокрема тими, якими передбачено, що усі майнові спори з вимогами до боржника, спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником вирішує господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ст. 10 Закону). Також слід враховувати, що концентрація усіх майнових спорів щодо боржника – це одна із новел Закону, яка покликана забезпечити швидкий розгляд в межах одного провадження у справі про банкрутство різного роду скарг та суперечок, аби надати інструмент для реалізації такого завдання реформи, як скорочення строків процедур банкрутства.

    Відтак, з огляду на ідеологію Закону та його спрямованість, положення норми ч.3 ст. 55 слід тлумачити таким чином, що питання про визнання результатів аукціону недійсними повинно розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство.

    При цьому слід мати на увазі, що визнання договору недійсним ще не означає автоматично, що покупець не набув права власності на майно і повинен повернути його. Необхідно враховувати положення ст.ст. 330, 388 ЦК, які захищають добросовісного набувача.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. Перевірити, чи дотримались суб’єкти аукціону вимог законодавства щодо порядку продажу майна. У випадку допущення порушень порядку продажу майна, кредитор може звернутися з позовом про визнання недійсними результатів аукціону.

    Зразок позову про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу можна переглянути тут.

  11. Оголошення про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Статтею 94 Закону про банкрутство визначено особливості провадження санації боржника його керівником.

    Так, керівник боржника має право подати в порядку, встановленому цим Законом, заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:

    • за наявності рішення органу, до повноважень якого згідно із законодавством або установчими документами боржника віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у разі якщо такі повноваження не визначені, — за наявності рішення органу боржника, до повноважень якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;
    • за наявності плану санації та письмової згоди всіх забезпечених кредиторів, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника.

    Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

    Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду.

    В ухвалі про прийняття заяви господарський суд має право зобов’язати заявника, боржника та інших учасників провадження у справі надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство.

    Підготовче засідання суду, у якому здійснюється перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, проводиться у місячний строк з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

    За результатами розгляду обґрунтованості вимог заявника до боржника господарський суд виносить ухвалу про:

    • порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення розпорядника майна в порядку, встановленому цим Законом, та керуючого санацією — керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею;
    • відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

    Після призначення керівника боржника керуючим санацією його трудові відносини з працедавцем зупиняються на час виконання повноважень керуючого санацією.

    Керуючий санацією — керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом.

    У разі пред’явлення боржником недостовірних відомостей про майнові активи боржника або неможливість відновлення платоспроможності згідно з планом санації можливе введення процедури ліквідації.

    Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

    Повідомлення повинно містити відомості про:

    • порушення провадження у справі про банкрутство боржника та відкриття процедури санації;
    • повне найменування боржника, його місцезнаходження, реквізити його рахунків в установах банків;
    • ідентифікаційний код боржника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
    • керуючого санацією — керівника боржника та розпорядника майна боржника.

    Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника.

    Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

    Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

    Керуючий санацією — керівник боржника разом із розпорядником майна зобов’язані відповідно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників і господарський суд.

    Господарський суд у порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. У місячний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують та/або заперечення проти проведення процедури санації керівником боржника.

    Зразок заяви з вимогами до боржника можна переглянути тут.

    Зразок заперечення проти проведення процедури санації керівником боржника можна переглянути тут.

  12. Повідомлення про скасування аукціону з продажу майна

    Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон про банкрутство).

    Основні правила продажу майна в провадженні у справі про банкрутство визначено в розділі IV Закону про банкрутство.

    Частинами 1, 4, 7, 8 ст. 49 Закону про банкрутство унормовано, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

    Суб’єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

    Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.

    Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

    Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

    Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ст. 50 Закону про банкрутство)

    Статтею 54 Закону про банкрутство визначено, що організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.

    Повідомлення про скасування аукціону не пізніше ніж наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається організатором усім особам, що подали заяву про участь в аукціоні.

    У разі скасування аукціону організатор повертає учасникам сплачені ними гарантійні внески не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів.

    Рішення про скасування аукціону може бути оскаржено до господарського суду.

    Алгоритм дій Кредитора:

    1. У разі участі Кредитора в аукціоні, повернути сплачений гарантійний внесок.
    2. Контролювати призначення та проведення наступного аукціону.